Опубликовано Оставить комментарий

Види скотчів

двусторонний скотч

Пакувальний скотч використовується на виробництві та в побуті. Його виготовляють з біаксиальноорієнтованного поліпропілену (ВОРР) високої міцності, при цьому клейовий шар наносять з однієї сторони стрічки. Властивості клейового шару, який складається речовин на основі акрилу, дозволяють зберігати скотчі до 2 років та використовувати їх при низьких температурах.

Частіше за все товщина поліпропіленової основи сягає 25 мікрон (за виключенням скотчу завтовшки 50 мікрон та більше), все інше – клейовий шар. Кількість клейової речовини на поверхні скотчу може бути різною – це визначає клейові властивості пакувального скотчу. Від цих показників залежить вага товарів, які будуть запаковані. Від важкості товарів та продукції залежить ширина пакувального скотчу – чим її більше, тим ширше має бути скотч.

38 мкр – економічний варіант скотчу, має слабкі клейові властивості, погано себе почуває на морозі, можна придбати на ринках та в магазинах канцтоварів.

40 мкр – використовується для пакування легких коробок з гофрокартону високої якості, його можна придбати на ринках. Відмінно підходить для використання в побуті.

43 мкр – дуже поширений пакувальний скотч, яким часто користуються в кондитерському виробництві. Чудово з’єднує плівки та поліетилени, відмінно запаковує коробки з легким вантажем та бакалійною продукцією. Їй притаманна висока морозостійкість, проте скотч не варто використовувати для пакування продукції в цехах з низькою температурою.

45 мкр – пакувальний скотч з високою адгезією и відмінною морозостійкістю. Цей різновид скотча підходить для пакування продукції в приміщеннях з низькою температурою або для пакування коробок з шершавого картону. Користувачі пакувальних скотчей завтовшки 45 мкр – підприємства, які виготовляють пакувальні матеріали, меблі, інструменти, морозиво, різноманітну їжу тощо.

47 мкр – цей різновид скотчу відрізняється високою ціною, проте його дуже часто використовують через його відмінні технічні властивості. Його використовують для пакування коробок вагою 25-50 кг (наприклад, маргарин, масло та різноманітні запчастини), для пакування та з’єднання гофрокартону поганої якості з шорсткою та нерівною поверхнею. Скотчі промислового намотування, по 990 м, майже завжди виробляються с матеріалу товщиною 47 мкр. Даний вид скотчу використовують для пакування морозива, м’ясних продуктів в холодильних цехах та складських приміщеннях. Пакувальній матеріал товщиною 47 мкр використовують компанії, які цінують високу якість пакувальних матеріалів.

50 мкр – по своїм властивостям майже нічим не відрізняється від скотчу товщиною 47 мкр. Головна відмінність полягає в товщині матеріалу, з якого він виготовлений, що надає йому більшої міцності.

54 мкр – адгезивні властивості значно перевищують показники скотчів 45 та 47 мкр. На вітчизняному ринку цей різновид скотча мало поширений, використовується для виготовленя елітних видів скотча з фірмовим логотипом, для пакування важких коробів в поганих умовах (низькі температури, надмірна вологість, погана якість картону).

Скотч завширшки 75 мм використовується для вирішення наступних задач:

  • Для збереження цілісності неміцних коробок.
  • Для коробок с діагоналлю від 800 мм, та вагою понад 20 кг.

Скотчі завширшки 48 та 50 мм – універсальні та найбільш поширені. Їх використовують для:

  • Пакування вантажів, які обгорнуті поліетиленом та папером.
  • Гофрокоробів та коробок діагоналлю понад 200 мм.

Скотчі шириною 24 та 36 мм – економічний продукт для пакування невеликих та неважких коробок.

Скотчі шириною 12 та 18 мм використовуються:

  • Для заклеювання фасувальних пакетів з використанням диспенсера.
  • Для канцелярських потреб.

Промислові скотчі – 50 та 75 мм, використовуються для роботи автоматичних пакувальних ліній. Вони комплектуються втулкою діаметром 76 мм.

Пакувальні клейкі стрічки використовуються для ручного та автоматизованого пакування. В першому випадку робітник виконує всі маніпуляції за допомогою ручного або полу автоматичного диспенсера. Для автоматичного пакування використовується спеціальний пристрій, який суттєво прискорює та автоматизує процес пакування на виробництві.

Малярний скотч – клейка стрічка з паперовою основою. Він використовується для захисту поверхонь при виконанні різноманітних малярних та штукатурних робіт, при фарбуванні машин. Клейова поверхня має низьку клейкість, не залишає слідів при видаленні – цим зумовлюється висока популярність малярної стрічки.

Двосторонній скотч може мати різну основу – тканинну, паперову, поліпропіленову, спінену. З обох сторін скотча наносять клейку речовину, один з клейових шарів захищають спеціальним папером. Двосторонній скотч використовують при виконанні різноманітних монтажних та ремонтних робіт, наприклад, для укладання лінолеума, ковроліна, стельових та легких стінових панелей тощо. Скотч на спіненій основі має значну товщину та спеціальний клейовий шар з високою клейкістю. Його часто використовують для приклеювання дзеркал та в меблевому виробництві. Також його використовують для кріплення пластикових карнизів та плінтусів, табличок та декоративних панелей, автомобільних молдінгів тощо.

Армований скотч має ПВХ основу, яка посилена тканинними волокнами, поліетиленом та клейким шаром. Завдяки поліетиленовому покриттю армований скотч набув водонепроникні якості. Це дозволяє використовувати армований скотч для герметизації щілин, стиків між трубами, панелями та корпусами. Його також використовують для захисту товарів від проникнення вологи та герметизації пакувальної тари. Армований скотч має високу міцність на клейкість, що дозволяє використовувати його для пакування важких коробок. Окрім цього, завдяки високим клейовим якостям стрічки можливо відкриття пакувальної тари без порушення її цілісності неможливо, тому цей вид скотчу використовують для контрольного пакування.

Алюмінієвий скотч – це фольга з клейовим шаром. Його використовують для виконання ремонтних, монтажних та будівельних робіт. Клейовий шар має спеціальний склад, який характеризується високою стійкістю до підвищених температур та витривалістю. Алюмінієвий скотч використовують для теплоізоляції поверхонь.

Металізований скотч з поліпропіленовою основою відрізняється високою стійкістю до розривів та зносостійкістю. Його використовують для різноманітних видів будівельних, ремонтних, монтажних робіт, для поєднання стиків між панелями, герметизації швів, теплоізоляції поверхонь тощо.

Етапи виробництва скотчів

Процес виробництва клейких стрічок складається з вдох етапів:

  1. Нанесення клейового шару на основу та подальша намотка матеріалу з клейовим шаром у великі роли. При цьому використовуються спеціальні механізми.
  2. Перемотка та нарізка ролів на стандартні або заказані формати. При цьому можуть використовуватись механізми – розрізальні, перемотувальні, різальні.

Сфери використання скотчів

  • Харчова промисловість.
  • Виробництво меблів.
  • Виробництво будівельних та оздоблюваних матеріалів.
  • Лакофарбове виробництво.
  • Парфюмерно-косметичне виробництво.
  • Канцтовари.
  • Побутові послуги.
  • Алкогольна промисловість.
  • Виробництво синтетичних миючих засобів.

 

Опубликовано Оставить комментарий

Клейка стрічка (скотч)

рулон скотча

Як з’явився скотч

Свою назву клейка стрічка отримала через жадібність шотландців. З англійської мови «scotch» перекладається як «шотландський», «шотландці». Таку саму назву має традиційний напій – віскі. Частіше за все, коли ми кажемо «скотч», то маємо на увазі саме клейку стрічку. Ми хочемо розповісти вам про історію виникнення скотча та походження його назви.

Скотч було винайдено не в Шотландії и не шотландцем. Його винайшли в Америці. В 1923 році Річард Дрю, винахідник, влаштувався працювати на підприємство по виготовленню наждачного паперу – Minnesota Mining and Manufacturing (сьогодні компанія відома під назвою 3M). Річард зайняв посаду технічного працівника лабораторії, він повинен був працювати саме с наждачнім папером. Винахідницький відділ 3M мав працювати над розробкою нової продукції та водонепроникних плівок, на основі целофанів. Річард дуже зацікавився новими розробками, проте керівництво компанії доручило йому контролювати процес тестування нового наждачного паперу «Wetordry».

Одного разу Річард помітив, що при фарбуванні кількома кольорами у місцях контакту кольорів лінії виходять нечіткі и неохайні. В той час для фарбування використовували папір Kraft Paper, який при видаленні знімався з частиною фарби, що було дуже незручно для працівників. Річард пообіцяв робітникам вигадати щось для полегшення їх праці. В 1925 році Річард запропонував малярам автомайстерні малярну клейку стрічку завширшки 5 см, з клейкою речовиною по краях. В процесі випробування стрічка зіщулилася – майстер подумав, що це сталося через економію клейкої речовини. В той час дуже поширеними були історії про шотландську скупість, так що майстер повернув стрічку винахіднику с проханням повернути її шотландському керівництву з побажанням зробити стрічку більш клейкою. Однак у Річарда Дрю не було ніякого шотландського керівництва, проте слово «скотч» назавжди закріпилося за клейкою стрічкою. Незважаючи на першу невдачу, винахідник планував продовжувати свої випробування.

На доопрацювання винаходу у Річарда пішло 5 років. В 1929 році винахідник замовив 90 м целофану. 8 вересня 1930 року перша партія скотча була відправлена на тестування замовнику з Чікаго. Клієнт був у повному захваті від скотча – цей винахід настільки його вразив, що він рекомендував не економити на виробництві клейкої стрічки та підкреслив, що отриманий прибуток повністю и дуже швидко перекриє всі виробничі витрати.

Перший скотч був виготовлений з каучуку, суміші смол та масел, з целофановою основою. Він відрізнявся високою влагостійкістю та міг використовуватися при різних температурах. Використовувався скотч для упаковки їжі. З часом його стали використовувати для заклеювання вікон, склеювання порваних сторінок книг та документів. Зараз скот набув широкого поширення та використовується в різних сферах – промислових та побутових.

Завдяки винаходу Річарда Дрю, 3M стала однією с небагатьох компаній, які змогли витримати та зміцніти в період Великої Депресії. В найнапруженіший 1937 рік понад 63% продаж компанії прийшлося саме на клейкі стрічки, різноманітні ключі речовини на кровельні матеріали.

Учні Річарда Дрю продовжили справу свого вчителя та винайшли ще кілька клейких стрічок – серед них ізоляційна стрічка для виконання електротехнічних видів робіт, двостороння клейка стрічка, декоративна стрічка, кольорова стрічка для маскування тощо. В їх назвах завжди було присутнє слово Scotch. В 1947 році компанія почала виробництво магнітофонної стрічки Scotch, в 1954 розпочалося виробництво відеострічки Scotch. В 1962 році винайшли клейку стрічку з ацетату, яка при наклеюванні набувала прозорості, та на поверхню якої можна було наносити різноманітні написи.

Джон Борден зміг удосконалити клейку стрічку та зробити її використання більш практичним та зручним – він винайшов пристрій, який утримував вільний кінчик стрічки та дозволяв вільно відрізати шматки потрібного розміру.

З часом Scotch стали використовувати в різних сферах побуту – на фермах ним заклеювали тріщини на поверхні яєць, накладали шини на зламані лапи птахів, в майстернях скотчем ізолювали ручки насосу для захисту рук при низьких температурах повітря, в столярному виробництві скотч використовували для захисту фанери від появи тріщин під час обробки, тощо. Scotch сьогодні набув дуже широкого поширення и використовується майже всюди.

Клейка стрічка визначає групу товарів з однаковими якостями, однак лише товари, вироблені компанією 3M мають право носити назву Scotch. Це зареєстрована марка компанії 3M.

Щодо винахідника скотча, Річарда Дрю, точно невідомі роки його життя та подальша доля. За різними джерелами, роки його життя коливаються в межах від 1886-1982 до 1899-1980.

Значно пізніше з’явилися інші липки стрічки для виготовлення наліпок на  автомобіль

Опубликовано Оставить комментарий

Восемь золотых правил покраски авто

Восемь золотых правил покраски авто

В этой небольшой статье я хотел бы напомнить несколько простых правил, соблюдение которых позволит вам избежать не очень простых проблем — например, повторного перекрашивания автомобиля.

Правило №1. Совместимость — прежде всего

В процессе кузовного ремонта, каждый наносимый материал должен быть совместим с предыдущим и последующим покрытием. Очень хорошо, если в процессе ремонта вы используете материалы одного производителя. В особенности это касается лаков и красок. Любой производитель материалов для кузовного ремонта дает информацию о совместимости покрытий.

Правило №2. Все лишнее — прочь

Все что не подлежит окраске и может быть повреждено в процессе
ремонта, лучше снять. Например дверные ручки, эмблемы, молдинги, резиновые уплотнители и т.д. Если же снятие не целесообразно, обязательно тщательно заклейте все это маскировочным скотчем. Кстати, для маскировки резиновых уплотнителей на стеклах выпускаются специальные ленты, состоящие из двух частей: пластиковой, которая подкладывается под уплотнитель, и липкой, которой заклеивается сам уплотнитель, а для защиты деталей при шлифовании — специальные многослойные липкие ленты особой прочности.

Правило № 3. На вкус и цвет… грунты разные

Для грунтования старайтесь выбирать грунт под цвет краски. Во-первых, это обеспечит хорошее перекрытие краской грунта — он не будет просвечиваться. Во-вторых, вы сэкономите краску. В-третьих, в случае образования сколов на краске, они будут не так заметны. Для этих целей существуют специальные цветные наполнители. Обычные грунты-наполнители тоже можно тонировать акриловыми красками.

Правило №4. «Размер» риски имеет значение

Шлифуя поверхность под покраску, нельзя использовать слишком мелкую шкурку. При сухом шлифовании используйте шкурку P500, при мокром — P800, максимум P1000. Если шкурить поверхность абразивами мельче чем P1000, то в будущем краска может облезать, так как глубина рисок, оставленных слишком мелкими шкурками, недостаточна для хорошего сцепления краски с поверхностью.

Правило №5. Операция «слив»

Не забудьте перед покраской слить воду из ресивера компрессора и влагоотделителя. Если этого не сделать, то влага и масло, попав в лакокрасочный слой, обязательно спровоцируют дефекты покрытия. Подробнее о различных дефектах лакокрасочного покрытия и их причинах я расскажу в отдельных статьях. Не пропустите!

Правило №6. Пыль — злейший враг

Перед покраской, удаляя пыль с поверхности автомобиля, не забудьте также обеспылить сжатым воздухом свою одежду и обувь. Возможно, та соринка, которую после покраски придется сполировывать («тьфу-тьфу!»), обитает сейчас где-нибудь в складках вашей одежды. Также стоит обдуть и сам пульверизатор, а также протереть подсоединяющийся к нему воздушный шланг.

Правило №7. За один раз — нельзя

При покраске не стремитесь за один раз перекрыть поверхность. Краска наносится в несколько слоев. Если нанести слишком толстый слой, это может закончиться весьма плачевно — образованием «подтеков».

Правило №8. Края тоже важны

Окрашивая деталь, особое внимание обращайте на края. Очень часто слой краски в этих местах оказывается слишком тонким и протирается при дальнейшей полировке.

Спасибо за внимание! Надеюсь вам понравилась и пригодилась эта статья. Чтобы не пропустить новые, подписывайтесь на обновления блога. До встречи в следующей статье.